Просмотр содержимого документа
«Сценарій випускного свята в дитячому садку «Мандрівка островами дитинства» »
Випускне свято «Мандрівка островами дитинства»
Дитина. Зібрались дружно ми на бал,
На це чудове свято.
Багато доброго, нового
Ми встигли тут пізнати.
Дитина. І ось уже дорослі ми,
Погляньте, мами й тата.
І хочем вальсом розпочать
Хвилююче це свято.
Танок «Вальс»
Дитина. День сьогодні особливий,
Він буває лише раз.
Нині всі за нас радіють
Всі: Ми йдемо у перший клас!
Дитина. Час до школи вирушати,
Буде перший наш урок.
Але шкода розлучатись,
Із тобою наш садок!
Дитина. Ти для нас був рідний, любий,
Ти виховував, навчав.
Піклувався та голубив,
Лікував, оберігав.
Дитина. Тут ми вчилися читати,
Малювати і ліпити,
Танцювати і співати,
Працювати і дружити.
Дитина. Та сьогодні наше свято
Вже останнє разом з вами.
Ми тепер не дошкільнята,
А стаємо школярами.
Дитина. Тож хай пісня починає
Бал чудовий випускний.
Ми для тебе заспіваєм
Наш садочок дорогий!
Пісня: «Садочок прощавай!»
Ведуча. Шановні батьки, гості! Перед вами найкращі діти в усьому світі.
12 цікавих і симпатичних хлопчиків і 7 не менш цікавих і ще симпатичніших дівчаток. Середній вік – 6 років, середній зріст – Середня вага –
Але часом ледачкуватість у них буває дещо підвищеною, бешкетливість - не завжди помірною, бо вони не люблять довго спати, а люблять весело грати, люблять веселитися, вигадувати, жартувати. Та не завжди полюбляють ранні вставання, різні вправляння, водні вмивання. Але все одно – вони для нас найлюбиміші, найрозумніші, найздібніші і найкмітливіші! І як же швидко вони підросли! Тому й називають їх сьогодні - випускники!
Ведуча. Дорогі малята! Ось і промайнули ваші безтурботні роки у дитячому садочку і зараз ви стоїте на початку шляху до дорослого життя . і першою країною, яка зустрінеться вам по дорозі, буде Країна Знань.
Ведуча. На світі є країна,
В ній див і не злічити,
Цікава й незвичайна,
Усіх до себе кличе.
Ведуча. Там відкриття чекають –
Вони в книжках нових,
І ті, хто в цій країні,
Розкажуть вам про них.
Ведуча. А серед книжкових героїв,
Здається, блукають чутки,
Що десь недалеко у морі,
Мов казка жива, острови.
Ведуча. По секрету вам скажу:
Зараз вам допоможу.
Оченята затуляйте,
Диво-подорож чекайте!
Швидше всі разом скажіть-но мені:
Труднощів ви не злякаєтесь? – Ні!
Нам допоможе казковий фрегат –
До островів швидко домчить він малят.
(звуки морського прибою і крики чайок)
Прошу всіх на шхуну. Готові у путь?
Великі пригоди попереду ждуть.
ОСТРІВ ДИТИНСТВА
Дитина. Мандруватимем далеко –
Там дива на нас чекають.
Хай до острова Дитинства
Корабель наш вирушає.
Дитина. Що таке дитинство?
Усмішка і казка,
Що ж воно насправді?
Це – дорослих ласка.
Дитина. Жарти і розваги
В дисадку, куди ми зранку поспішали.
Він для нас був рідним –
І ми все у ньому нашим називали.
Дитина. В групі вчились, грались,
Разом підростали.
А свята в цій залі
Дружно зустрічали.
Ведуча. Давайте ж , діти, наші дні веселі
Перегорнем листком календаря,
Назад прокрутим їх , мов каруселі,
Згадай минуле, друже дошкільня.
( звучить привітання молодших дітей )
Малюк. Ми друзів хочем привітати
Сьогодні щиро, від душі.
Тому й з’явилися на свято
Ваші малі товариші.
Малюк. Скільки ж треба каші з’їсти, щоб такими стати?
Кілограмів, мабуть, триста, щоб їх наздогнати?
А цукерок, морозива, тістечок, чаю…
А ковбаски скільки треба? Я не уявляю.
Малюк. Без вас в садочку сумно буде трішки,
Але до всього треба нам звикать.
Ви в цьому році дуже гарні книжки
Вже самостійно зможете читать.
Малюк. Просим всі: запам’ятайте –
Нам в усьому приклад ви.
Не лінуйтесь, не пустуйте,
Не втрачайте голови.
Малюк. Вам щиро радості бажаєм,
Здоров’я й сили на віки,
Нехай усі гордяться вами,
У приклад ставлять залюбки
Дитина. Ви нас вітали, а ми як
Знов маленькими були.
Ну чому, садок дитячий,
Ми так швидко підросли?
Хай пісні веселі линуть,
Не сумуй без нас, садок,
І виховуй нам на зміну
Цих маленьких діточок.
Вірш про дитинство
Танець «Дитинство»
(звучить шум прибою)
ОСТРІВ ІГРАШОК
Ведуча. А ось і острів іграшковий!
Їх не замінить навіть школа.
Всі люди іграшками грають
І все життя їх пам’ятають.
Дитина. Погляньте, ось ляльки засумували,
Ведмедики похнюпившись сидять.
Бо ми вже трішечки повиростали,
Зібралися в школу поступать.
Дитина. Прощайте, іграшки дитячі,
І ви ,ляльки веселі наші.
Ми з вами добре подружились,
Тепер ви меншим залишились
Дитина. Любі іграшки дитячі,
Не сумуйте і не плачте.
Майбутнім школярам відомо:
Гратись треба лише вдома.
Почекайте трішки нас,
В гості ми іще прийдем до вас.
Танок з іграшками.
(звучить шум прибою)
Ведуча. Ну-мо, діти, нам пора,
Ждуть наш інші острова.
ОСТРІВ ЗНАНЬ
( звучить шум вітру, бурі )
Ведуча. Шторм піднявся дев’ять балів,
Вітер хвилі підіймає.
Після бурі й хвилювань
Знову острів, ось поглянь.
Ми пройшли немало миль,
Величезна моря шир.
Перед нами острів Знань.
Наш кораблику, пристань.
Ведуча. Погляньте, який гарний острів, скільки тут цікавого! А живуть на цьому острові підручники, зошити, олівці, фарби. Всі ті речі, які потрібні дітям у школі. Та заждіть, заждіть , тут ще хтось є…
Ведуча. Ти хто?
Незнайка. - Не знаю.
Ведуча. Як це?
Незнайка. Не знаю – слово є таке,
І серце не лоскоче.
Не чарівне, зате легке!
Не знаю і не хочу!
Не знаю – як, не знаю – де,
Нічого я не знаю.
Від чого дощ і сніг іде-
Я й знати не бажаю.
Як схочуть, скажуть, що і як,
Нащо мені трудитись?
І що там ваша лайка?
Я не бажаю вчитись!
Ну, не бажаю, от і все!
Життя й саме у світ несе.
А звуть мене – Незнайко!
Ведуча. - Бідна дитино! І як ото Незнайком таким бути, нічим не цікавитися, нічого не знати? Може ти і не землянин, а з іншої планети?
Незнайка. - Не знаю.
Ведуча. - Та ти розкрий очі і подивися навколо себе. Світ такий , як казка, дивовижний, незвичайний, чарівний і у ньому стільки є питань, стільки незвіданого, цікавого, що дух захоплює. Ось послухай наших діток, вони тобі розкажуть, як цікаво жити на цій землі. Вони всім цікавляться, про все на світі питають, пізнають світ, у якому живуть, вчаться, творять, думають. Вони в нас справжні пізнайки, тому в них сотні запитань, бо ж хочеться все знати! А для цього, хлопчику, треба вчитися. Так, як наші діти. Спочатку вони ходили до дитячого садка. Так, малята?
Дитина. В садочку ми зробили перші кроки
В країну знань і перші відкриття.
У пам’яті залишаться уроки,
З якими ми підем у майбуття.
Ведуча. Малята, розкажіть, будь ласка, Незнайкові, чого ви навчилися у садочку?
Дитина. В садочку ми вчились писати й читать,
А також вчились ми ще й рахувать.
Нас всіх готували до шкільного життя.
Цікаві щоденно були заняття.
Дитина. До успіхів було далеко,
Нам заважали балачки.
І виявлялось, ой нелегко
Писати палички й гачки.
Ведуча. А давайте пригадаємо той день, коли ви вперше взяли в руки ручку і зошит і вперше в житті спробували написати в зошиті. Як не слухалися вас маленькі пальчики, як важко було починати пам’ятаєте, як ми кликали на допомогу палички-виручалочки?
Та крокуйте рівно, а не боком, у мій самий перший зошит.
За рядок не вилізати, спинку рівно всім тримати!
Чом же ви не слухаєтесь? Чом погано учитесь?
Поставали, як попало мені знов за вас попало.
Та не знає вихователь, і не знає , навіть, мама,
Як вас важко научити, щоб ви всі стояли прямо.
Ведуча. Ви всі були старанні, уважні, і вивчили цифри і букви, вмієте рахувати, вмієте себе гарно поводити, то вам вже час іти до школи по нові знання та враження, а ви всі знаєте, з чим школярі йдуть до школи? І ви всі знаєте, що потрібно скласти до портфеля?
Незнайко. Я іще в житті ніколи не збирав портфель до школи.
Що ж покласти у цю сумку? Зошит, і пенал, і гумку,
Двох ведмедиків, лопату, білочку руду, хвостату,
М’яч, пухкесеньку подушку, на обід – смачну пампушку,
Тракторець, машину, мило, ой, як швидко звечоріло.
Хто б тепер мені сказав, чи я все в портфель поклав?
Ведуча. Не сумуй, Незнайко, зараз наші дітки тобі допоможуть. Діти, давайте покажемо Незнайкові, що ви потрібно брати із собою до школи ?
( Гра «склади портфель» )
Ведуча. Молодці, всі впоралися з цим важким завданням. Тепер Незнайко ти зрозумів як важливо ходити до школи?
Незнайко. Так дякую вам я теж обов’язково піду до школи. А зараз я побіжу до дому і буду готуватися.
Ведуча. Сторінка знань для вас відкрита,
І незабаром вам навчатись час.
Майне , мов ластівка, в садочку, ваше літо,
Збирай портфель, чекає школа вас.
Ведуча. Школа, діти, щоб ви знали,-
Це не просто гарний дім
І не просто класи, зали,-
Треба знати вам усім.
Перший клас – найважчий час,
Бо це перший раз у вас.
Пісня «Перший дзвоник»
(звучить шум прибою)
Ведуча. А нам час вирушати далі.
ОСТРІВ МАЙБУТТЯ
Ведуча. Професій різних є чимало,
Сповна їх вистачить на всіх.
Та є одна поміж професій,
Якої вчаться всі в житті,
Вона для кожного найперша,
Її навчатимешся й ти.
Всі називають головною-
Одну професію – школяр.
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що треба в ній здобути,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш бути.
Ведуча. Отак, за розмовами, іграми та піснями ми дісталися ще до одного острова. Що ж це за чарівний острів? Це острів Майбуття, острів ваших рожевих мрій. Як би нам хотілося хоча б краєчком ока зазирнути у ваші мрії, у ваше майбутнє. що вас чекає попереду у бурхливому морі життя? Ким ви будете, коли виростете? Давайте зараз разом помріємо.
(Діти по черзі підходять до столика з предметами-атрибутами професій і виходять на середину)
Дитина. Коли виросту – я стану
Президентом нашим.
Відміню таке, що треба (український прапорець)
Дітям їсти кашу.
Дитина. Я – моделлю мрію стати,
Підросту лиш трішки.
-Це робота,- каже тато,-
Не проста, не смішки! (у модному капелюшку)
Дитина. Я в лікарні по палатах
Ходжу в білому халаті,
Призначаю процедури,
І таблетки, і мікстури,
Щоб здоров’я всім до віку. (у лікарській шапочці )
Я простий і добрий лікар.
Дитина. Ну, а я дуже б хотів
Бізнесменом стати,
Телефончик гарний маю
Можу показати.
Пісня «Телефончик»
Ведуча. Всі розповідали ви цікаво-
В кожного своя є справа.
Хай здійсняться ваші мрії,
Добрі справдяться надії,
А про нас ви пам’ятайте
І садок не забувайте.
Ведуча. Малята, ми бажаємо вам, щоб всі ваші мрії здійснилися. А зараз займайте місця на шхуні, пливемо далі.
(звучить шум прибою)
Острів вдячності
Ведуча. Гойдає вітер ніжні квіти весняні,
Їх аромат розносить по землі,
В дарунок їх зірвали вдячні діти
Вам, найлюбиміші на світі.
За вашу працю віддану й любов
«Спасибі» кажемо вам знов і знов.
Танок з тканиною.
Дитина. Скінчились безтурботні роки
І скоро нам до школи йти.
Давайте ж, друзі, на прощання
Слова подяки скажемо свої
Ведуча. Спасибі тим, хто нас любив,
Навчав нас дружно жити,
Спасибі тим, хто нас навчив
« Спасибі» говорити.
Дитина. Наш дитсадок великий і красивий,
У групах затишок й тепло.
Алла Михайлівна спасибі,
Що завжди гарно тут було.
Ми бажаєм вам тепла і добра,
Хай завжди до вас іде дітвора.
Дитина. Вихователі наші, зібрались ми нині,
Щоб дяку і шану віддати вам всім
За ласку, за мудрість, бо в кожній дитині
Ви частку душі залишили навік.
Дитина. Пробачте нас за все, наші любі няні,
Що іноді ми неслухняними були.
Та все ж ми вас любили до безтями,
Любили так, як тільки вміли ми.
Пісня «Вихователі»
Дитина. Ви в нас уважна медсестра,
Уся здорова дітвора.
Нам вчасно щеплення робили
І вітаміни всім носили.
Дитина. У кухаря тяжка робота,
Спасибі за смачні компоти.
Усе-усе, що ви варили,
Ми з апетитом завжди їли.
Дитина. Важка робота в двірника
Мести стежки до дитсадка.
Та вашій праці завдяки
Завжди підметені стежки.
Дитина. Ми сьогодні вже йдемо від вас
По шкільній стежині в перший клас.
Не сумуйте за нами, рідненькі,
Ми завжди пам’ятатимем вас.
Ведуча. Любі малята, сьогодні на вашому святі присутні самі рідні і дорогі для вас люди – ваші мами, тати, бабусі, дідусі. Це завдяки їм, їхнім турботам, їхнім недоспаним ночам, їхній любові і піклуванню виросли ви такими розумними, красивими, здоровими. Вони зараз дивляться на вас і пригадують перші дні вашого життя, ваші перші зубки, перші кроки, перші слова, перші радощі, і перші тривоги. Подивіться, якою гордістю за вас сьогоднішніх світяться їхні очі. То ж давайте дамо їм слово.
