ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА
С.В. Шнейдер
Дослідникам та збирачам фольклору
Головне управління освіти і науки
Дніпропетровської обласної державної адміністрації
Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Міський відділ освіти виконкому Першотравенської міської ради
Першотравенський позашкільний комунальний навчальний заклад
Центр дитячої творчості «Надія»
Дослідникам та збирачам фольклору
Шнейдер Світлана Володимирівна,
керівник гуртка «Ріднокрай»
Дніпропетровськ
2015
Шнейдер Світлана Володимирівна, керівник гуртка «Ріднокрай», Центр дитячої творчості «Надія»
«Дослідникам та збирачам фольклору»
Методична розробка містить рекомендації щодо роботи під час фольклорної експедиції, роботи з інформатором під час запису різних жанрів фольклору, орієнтовані запитальники, які допоможуть проводити співбесіди з носіями фольклорних творів та пошуковий матеріал. Рекомендовано для керівників гуртків, вчителям загальноосвітніх шкіл.
.
Зміст
1. Передмова……………………………………………………………
2. Збір інформації……………………………………………………..
3. Паспорт інформатора………………………………………………
4. Орієнтовані запитальники………………………………………
5. Народна пісенна творчість……………………………………….
6. Дитячий фольклор…………………………………………………
7. Зимовий обрядовий фольклор……………………………………
8. Весняний обрядовий фольклор……………………………………
9. Літній та осінній фольклор…………………………………………
10. Пошуковий матеріал……………………………………………….
11. Положення про міський конкурс на кращого знавця звичаїв, традицій та обрядів рідного краю……………………………………
Передмова
Для української народної педагогіки притаманне виховання людяності. Наш ідеал виховання сформувався протягом тисячоліть і знайшов своє відображення у звичаях, обрядах, святах, побуті, сімейних традиціях, нормах поведінки й передається від старшого покоління молодшому. І кожне наступне покоління стає спадкоємцем народної творчості. Перед педагогічною наукою й практикою сьогодні стоїть важливе завдання - відродження національної культури.
Народні свята, обряди,
традиції були постійними супутниками людського життя. Вони не тільки допомагали зберегти національну культуру, а й розвивали естетичний смак та почуття й вирішували важливе завдання морального виховання.
Методична розробка містить рекомендації щодо роботи під час фольклорної експедиції, роботи з інформаторами під запису різних жанрів фольклору, орієнтовані запитальники, які допоможуть проводити співбесіди з носіями фольклорних творів.
Практичні поради будуть корисними керівникам гуртків позашкільних закладів та вчителям загальноосвітніх шкіл при збиранні фольклору рідного краю.
До початку експедиції керівник гуртка в кожній пошуковій групі розподіляє обов'язки,призначає відповідальних за різні види роботи.
Збір інформації
Перед початком експедиції, керівнику гуртка необхідно провести декілька вступних занять, бесід. Сформувати уявлення про місцевість, заняття людей та хід історичних подій на цій території. Важливе значення має вибір інформатора. Слід шукати людину похилого віку, яка народилася в цій місцевості, яка має добру пам'ять, розмовляє місцевим діалектом. Інформатора необхідно зацікавити, переконати у важливості пошукової роботи, завоювати його довіру. Дуже важливо грамотно формулювати запитання у доступній для інформатора формі. Важливо правильно вибирати час для спілкування з інформатором, враховуючи його зайнятість. Текст від інформатора необхідно записувати з першого разу. Одне з основних правил роботи з інформатором — перевірка записаного, доповнення одержаної інформації від інших людей в наступних бесідах.
Обов’язковим для кожного учасника експедиції є ведення щоденника, у якому відзначаються всі події, враження від спілкування з інформатором, прослуханого зібраного матеріалу, а також запитання, які виникають під час практичної роботи. Усну інформацію про певний обряд чи зразок фольклору найдоцільніше записувати на диктофон. Якщо такої можливості немає, можна вести запис від руки. Казку чи усну розповідь необхідно записувати, зберігаючи говірку, стилістичні особливості мови та вимови інформатора. Для фіксації різних обрядів та пісень є відеозйомка. Якщо такої можливості немає, слід письмово описувати почергово кожну дію обряду, їх послідовність та пісенний супровід. Велику цінність становлять давні фото, на яких представлене місцеве народне вбрання,що є важливим компонентом обряду.
Паспорт інформатора
……………………………………………………………….
(назва твору)
……………………………………………………………….
(жанр)
Місце запису…………………………………………………
Час запису……………………………………………………
Від кого записано …………………………………………
………………………………………………………………….
(прізвище, ім'я, по батькові)
………………………………………………………………….
(рік народження, місце народження, національність, сімейний стан)
………………………………………………………………………..
(рід занять, освіта, з якого часу проживає в даній місцевості)
Звідки знає твір ………………………………………………………….
( від батьків, родичів, зі школи, з радіо, телебачення)
…………………………………………………………………….
Умови і обставини побудування твору…………………………..
……………………………………………………………………….
Аудіо запис, музикальні файли (форма запису)………………………………………………………………………………….…..
………………………………………………………………………………………
Супроводжуючі матеріали ……………………………………………………………..
( фотографії, аудіо записи на DVD дисках )
Хто збирав матеріал………………………………………………………..
Орієнтовні запитальники дослідникам фольклору
Народна пісенна творчість
1. Чи співаєте пісні у своїй родині? При якій нагоді? До яких жанрів належать ці пісні?
2. Чи співають зараз люди у Вашому селі для себе?
3. Чи помітний у селі занепад народної творчості? Якщо помітний, то з якого часу?
Які пісні було прийнято співати протягом усього року?
5.Чи були пісні, повязані з заняттями та ремеслами? Що співали, працюючи на полі, на городі?
6.Чи співали у Вашому селі застільні пісні? Якщо співали то які?
7.Що співали на Різдво, Новий рік, Водохреща? Які були примовки, віншування, щедрування, колядування?
8.Чи співали у Вашому селі веснянки? Назвіть їх?
9.Чи пам'ятаєте колискові пісні?
10.Яких пісень дозволялося співати в піст? Чи були окремі постові пісні?
11.Як святкували Зелені свята у Вашому селі? Які пісні співали?
12.Чи було у Вашому селі свято Купала?
13.Яких пісень співали в Петрівку?
14.Чи були у Вашому селі обряди зажинків та обжинків? Що співали?
15.Чи відзначали у Вашому селі свято Миколая?
16.Якими піснями у Вашому селі супроводжувався весільний обряд?
17.Чи супроводжувався співом обряд хрещення чи похорону?
18.Які пісні співали, проводжаючи до війська?
19. Чи співали в дитинстві Вам колискові пісні?
20.Чибули у Вашому селі “ Вертеп”, “ Коза”, “ Маланка”?
Дитячий фольклор
1.Які загадки побутували серед дітей у Вашому селі?
2.Чи знали діти у Вашому селі заклички, примовки, дражнили, забавлянки, лічилки?
3.Які ще жанри дитячого фольклору поширені у Вашому селі?
4.Які ігри були популярними дівчаток? Які ігри були тільки для хлопчиків?
5.Які пісні дорослі співали для дітей у Вашому селі?
6.Які народні казки були популярними серед дітей Вашого села?
7.Які колискові співали для дітей?
8.Які весняні дитячі ігри були популярними серед дітей Вашого села?
9. У які великодні ігри та забави грали діти у Вашому селі?
10. У які зимові розваги грали діти у Вашому селі?
11. Що примовляли діти, закликаючи весну, вітаючи приліт птахів із вирію?
12. У які зимові обрядові ігри грали діти у Вашому селі?
13. Якими піснями чи речитативами супроводжувалися весняні хороводи?
Зимовий обрядовий фольклор
1. Які пісні співали в день Катерини у Вашому селі?
2. Як відзначали у Вашому селі свято Андрія? Які зразки народного фольклору використовували?
3. Які перекази були відомі у Вашому селі про свято Миколая-Чудотворця?
4. Чи співали на свято Миколая пісні?
5. Якими звичаями та традиціями у Вашому селі відзначався Святий вечір?
6. Чи виконувалися на Святий вечір колядки?
7. Як відзначали у Вашому краї Різдво Христове?
8. Які колядки виконували в дні Різдвяних у Вашому селі?
9. Які щедрівки , колядки, віншування були популярними серед молоді у Вашому селі?
10. Які пісні виконували на Водохреще? Хто їх виконував?
Весняний обрядовий фольклор
Чи існував у Вашому селі звичай закликати та зустрічати
весну?
Які звичаї, повір’я та традиції пов'язані зі святом Стрітення у Вашому селі?
Які птахи вважалися провісниками весни? Хто їх зустрічав?
Які обряди, звичаї та повір’я пов’язувалися у Вашій місцевості з днем 40 святих?
Коли розпочинали співати веснянки у Вашому селі? Хто співав веснянки?
Чи збиралася молодь гуляти на вулиці? Які ігри і пісні виконували?
Які повір’я і звичаї у Вашому селі пов'язані зі святом Благовіщення?
Чи дозволялися польові роботи до Благовіщення?
Які назви мали тижні Великого посту?
Які звичаї, традиції супроводжували освячення верби?
Які звичаї, пов’язували із Чистим четвергом?
Якого дня пекли паску? Яких звичаїв дотримувалися при цьому?
Які ігри та забави були популярними серед дітей та молоді у Вашому селі під час Великодніх свят?
Які звичаї та обряди приурочували у Вашому селі досвята Вознесіння Господнього?
Які звичаї та традиції побутували у Вашому селі на свято Юрія? Чи випікали до цього дня якийсь особливий хліб?
Чи збирали на Юрія росу?
.Якими звичаями та традиціями супроводжувався вигін худоби на Юр’ївську росу?”
Літній та осінній обрядовий фольклор
Як прикрашають хату до свята Трійці у Вашому селі?
Що роблять із зеленню і травами після закінчення свят?
Чи був у Вашому селі звичай “водити тополю”, “водити куща”?
Якими піснями супроводжувалося свято Трійці?
Які пісні, повір’я у Вашому селі пов'язані зі святом Івана Купала?
Які звичаї були популярними у Вашому селі на свято Купала серед молоді?
Чи відомі у Вас дівочі гадання на вінках, звичай пускати їх за водою?
Чи водили у Вашому селі “ Марену”?
У які обрядові ігри грали на Свято Купала?
Які пісні та повір’я були популярними у Вашій місцевості до свята Спаса?
Як відзначають у Вашій місцевості свято Маковія? Що готують
.Як відзначають у Вашій місцевості свято Маковія? Що готують цього дня?
Якими піснями супроводжувалися жнива у Вашому селі?
Як святкували у Вашому селі обжинки?
З якими обрядовими піснями відзначали закінчення жнив та збір урожаю?
Які місцеві повір’я пов'язані зі святом Покрови?
Які дівочі молитви до Покрови відомі у Вашому селі?
Які традиції, обряди пов'язані зі святом Покрови у Вашому селі?
Положення
про міський конкурс на кращого знавця звичаїв, традицій та обрядів рідного краю
1. Мета та завдання конкурсу:
глибоке вивчення обрядів та звичаїв, фольклору та етнографії учнями загальноосвітніх шкіл та гуртківцями ЦДТ “ Надія”, залучення дітей до пошукової – дослідницької роботи.
2. Завдання конкурсу:
· якісне оновлення змісту, форм роботи з українознавства, етнографії і фольклору;
· пошук, розвиток та підтримка юних талантів;
· пропаганда зразків культури і побуту мешканців нашого краю серед населення регіону.
3. Учасники конкурсу:
У конкурсі беруть участь учні загальноосвітніх шкіл та вихованці ЦДТ “ Надія”.
4. Порядок проведення конкурсу:
Конкурс проводиться в 2 етапи:
· шкільний;
· міський.
2 етап міський проводиться на базі ЦДТ “ Надія”.
5. Критерії оцінки конкурсу:
· автентичність та етнічна чистота;
· ідентичність запису: матеріал має максимально відповідати тексту
· ідентичність запису: матеріал має максимально відповідати тексту, який збирач почув із уст виконавця;
· Повна паспортизація тексту із зазначенням відомостей про сам твір, особливості його виконання виконавця.
6. Підведення підсумків конкурсу
Переможці 2 етапу конкурсу нагороджуються грамотами міськвно та беруть участь в обласній фольклорно-етнографічній експедиції “Звичаї , обряди та традиції рідного краю”.
Учасники, які не зайняли призових місць, нагороджуються дипломами учасників конкурсу.
Домовий і повір’я з ним пов’язані
Розповіла нам про них, Сокіл Варвара Кирилівна. Колись домові жили на небі, і розгрівали небесне начальство, то вони виписали їх з небесного помешкання. Тоді вони пристроїлися до людей. А щоб заслужити право жити з ними стали допомагати людям. Коли переїжджаєте в інше місце жити необхідно сказати коли приїдете три рази:«Дідусю домовий, ти зі мною я з тобою» . Поставить в кутку миску з кашею любою, хліба кусочок положити і сказати три рази: «Батюшка домовий, прийми гостинці, підношу з повагою».
Якщо людина самотня немає товаришів, другої половини, не може знайти собі друзів. Необхідно взяти віник мести свою кімнату від кутка до середини наприклад (зала) і промовляти: «Я тут, а ти там , прийди батюшка, до мене по куткам. Будемо жити не тужити, з тобою дружити, хату нашу сторожити».
Як підметете, оставити віник лежати в центрі кімнати. Самому запалити свічку поклонитися на всі 4 кутки, говорячи: « Господар домовий. Йди в мою хату на багатий двір. На житіє-битіє на багатство». Після цього віник убрати і поставити на місце. Домовому поставити миску з гостинцями. І сказати три рази: « Батюшка домовий, прийми гостинці, підношу з повагою». Коли виходиш з дому потрібно сказати: « Оставайся домовуша зі мною не ходи, нашу хату стережи. Добро бережи, всіх ворогів відведи». Щоб у вашій хаті водилися гроші необхідно у ввечері убирати гострі предмети , особливо ножі. Якщо з гаманця випала монета в хаті і покотиться по полу, не спішить її класти в гаманець або кишеню. Положити потрібно в куток і сказати домовому: « Візьми собі, дідусю, а нам ще прибуде». Це повір’я відноситься тільки до монет, тому що вони блистять, а домові полюбляють все що блистить. Упавши купюру в хаті можна підняти і взяти, домовий не буде ображатися.
Родинні повір’я, обряди
Вагітна не повинна говорити неправди, брати чуже, сваритися, дуже гніватися, бо все це передається дитині. Із крадіжкою пов’язали появу родинних плям. Від переляку, як жахнеться майбутня мати вогню, миші ,аби та інше і схопить себе рукою, у малюка на тому з’явиться за кольором і формою знак. Не можна вагітній жінці жувати, гризти,бо дитя буде ненажерою, завжди кричатиме. Не можна бити ногою, свиню, кота, собаку, бо шерсть тварини мучитиме маля, воно буде волосатим, як у моху. У свята, особливо від Різдва до Нового року, не можна мотати нитки, вишивати, щоб дитя не окрутилося пуповиною. Не шити, щоб не зашити йому очі, рот, не мазати у хаті , щоб породілля не зійшло кров’ю, не було білих п’ятен на волоссі. Забороняли дивитися на похорон, на покійника. Дитина може померти або все життя хворітиме і матиме мертвий колір обличчя. Якщо вагітна жінка хоче солоного чи солодкого то й малюк тоже буде це любити. Раніше баба-повитуха пуповину хлопчика відтинала ножем на поліні, сокирі чи книжці щоб хазяїном, майстром, грамотним був, а дівчині на гребені, щоб пряла й ткала. Зав’язуючи баба-повитуха проговорювала: « Зав’язую тобі щастя і здоров’я, і вік довгий і розум добрий. Пупок з ниткою ховали до скрині чи за ікону, через 7-10 років давали дитині і підглядали , розв’яже, то буде розумним, як ні, то буде не розумним. Місце де народжувалося дитя, мили все збирали клали в полотнин з хлібом-сіллю, зерном і закопували під полом, піччю там де ніхто не ходить. Перше купання дитини супроводжувалося обрядом. Використовували освячену воду в церкві, зіллятрав і квітів, гілочки дерев, а також підливали і святу йорданську воду. У купіль хлопчика клали любисток, примовляючи, щоб любили, гілочку дуба, щоб дужий був, барвінок щоб довго жив, чорнобривці щоб був чорнобривий. У купіль дівчинці додавали ромашку, щоб рум’яна була, любистку, щоб люб’язна була,калину, яблука, щоб красна була. Воду з 0купелі виливали де люди не ходять або під плодюче дерево.Коли дитя було не спокійне говорили що в нього младенчеське. Щоб відігнати хворобу, воду виливали опівночі на перехресну дорогу. Коли відвідували немовля несли не тільки полотно на пелюшки а й їжу. Хліб і сіль, вареники, пироги, борошно, цукор, мед ,яйця. Коли віддавали гостинці говорили: «Їж, щоб покорму було дитині, щоб дитина голодна не була».
Дитину не можна стригти до року. Хворітиме на голову, не ростиме волосся. В рік роблять пост рижинки. На стіл чи покуть клали кожух садовили дитину. Хрещений батько зрізав навхрест трохи волосся, спочатку на потилиці,тоді з різних боків голови. Хрещена мати завершала обряд. Зстрижений чуб клали на тарілку, куди гості клали гроші говорили: « Щоб дитина росла , грошовита була, щоб волосся було як кожух, щоб був багатий, як кожух волохатий, щоб овечки велися. Не можна було перше зрізане волосся мало пропасти, валялося будь де . Якщо спалювали промовляли: «Хай іде за димом ,щоб горя не знав». Кидали на воду: « Щоб росла дитина, як з води». Закопували під грушу, щоб кучерявий був, під вербу, щоб коса була.
Замовляння
Як нападе гикавка, то треба тричі одним духом промовити:
Щикавко-гикавко,
Де ти була?
У млині.
Що ти їла?
Вже забула
Забудь і про мене.
Гикавко, гикавко, де була?
- У Києві!
Що їла?
Кобилину.
Де діла?
Покинула.
Покинь і мене.
Гикавко, гикавко
Іди собі до води
Кого хоч напади
Хоч коня,
Хоч вола,
Хоч корову,
Хоч корову здорову.
Хоч дівчину чорноброву.
Гикавко, гикавко,
Піди на кладку.
Та напади на Гапку.
Піди на дошку
Напади на Явдошку
Коли запорошують око, то беруть за віко, трішки його відтягують і рухаючи вгору - вниз й вправо - вліво, промовляють:
Виплинь, виплинь бабко,
Дам тобі ябко!
Дідку, дідку,
Полізь на драбинку,
Вийми запорошинку.
Сороко, сороко,
Вичисть мені око!
Порошко, порошко,
Вийди на доріжку,
Дам тобі горішку!
Соломина вічка,
Викинь чоловічка.
Хто йшов?- Крадіон.
Пішла дівка звідси вон.
Коли потрапила вода в вухо стрибають на одній нозі і затуляють те вухо, куди потрапила вода і приказують:
Вийди,вода з вуха,
Дам тобі корець бруха.
Вийди вода з голови,
Дам тобі корінець полови.
Доду, доду,
Вилий воду,
Чи на дощ,
Чи на погоду?
Коду, коду,
Вилий воду
На колоду:
Чи на дощ,
Чи на сонце,
Чи на Боже
Віконце?
Доду, доду
Вилий воду
На колоду
Щоб витекла вода з вуха, дитина береться руками за голову, нахиляють її то в один то в другий бік.
Коте, коте! Вилий воду
На колоду:
Чи на грім, чи на дощ,
Чи на блискавку
Коли годували дитину приказували:
Гу -ту -ту, гу-ту-ту
Вари кашку круту
Підсипай молочка
Погодуй козачка
Коли дитина починала проказувати перші слова,її заохочували до цього:
Лася - Прася, де була?
У лісі.
Що їла?
Горісі.
Чим кусала?
Зубами.
Куди клала?
До мами.
Народні ігри восени
« Доля ходила, квіти садила» .
В цю гру грали восени на вулиці збиралися хлопці і дівчата. Ставали двома колами, узявшись за руки, всередині хлопці, зовні дівчата. Дівчата водять навколо хлопців хоровод, співаючи:
Доня ходила, квітки садила.
Хто квітку рве той забере
Хто забере до того й піде.
При останньому слові дівчата розбігаються, хлопці їх ловлять. Хто яку впіймав, з тою танець мусить зачинати.
« Розбий гарбуз»
Коли збирали урожай з городів і коли оставляли деякі господарі на своїх городах недостиглі гарбузи. Такий гарбуз надівали на кілок заввишки по плечі гравців. Кілок встромляли у землю. На відстані 10 кроків від кілка проводили лінію, на яку ставили гравця обличчям до гарбуза, тримаючи в руках дрючок завдовжки з метр і завтовшки біля 3 см. Гравцю зав’язували очі хусткою, обертаючись кілька разів на місці.
Після цього він мусить вгадати, де знаходиться гарбуз, підійти до нього і вдарити дрючком. Переможцем вважається той, хто з першого разу розбиває гарбуз, або про кількість ударів на одного гравця домовляються за здалегідь.
Де ти є?
Всі діти стають в коло, побравшись за руки, лицем до середини, а двоє ходять всередині з зав’язаними хусткою очима. Одного з них шукають. Той, хто шукає питає: «Петре де ти є?».
Той кого ловлять відповідає: «Я тут!» Коли його зловить, тоді обидва стають в коло,а гру починають нові гравці.
Утішки-забавки для маленьких:
Коли дитинка прокинеться і потягується, їй приказують:
Ототушки- тутушки!
На котика потягушки,
А на (ім’я дитини) ростушки!
Ой тошки, тошки,
Щоб підрости ще трошки.
Заохочують плескати в долоні:
Ладки, ладки,
Посварились бабки.
За що?
За кисіль,
Що наївся Василь.
Туги, туги, туги.
Тосі, тосі,
Коні в горосі,
Телята в капусті,
А (ім’я дитини) на грушці.
Ладки- ладусі,
Де були?- В бабусі.
А що їли?-Кашку.
А що пили?-Бражку.
А що на закуску?
Хліб та капустку.
Кашка масненька,
Бражка хміль ненька,
Дитина маленька.
Попили- поїли,
На бабину хатку
Спать полетіли!
Гай-гай полетіли,
На голівоньку сіли.
Потягують ручки дитини, піднімають їх угору
і кладуть їй на голівку. А тоді вказівним пальцем ніби мішаючи кашку на долоні дитини, приказують:
Сорока-білобока
На попичку сиділа,
Діткам кашку варила,
Ополоником мішала,
Своїх діток годувала.
По черзі загинають всі пальчики дитини, крім великого:
_ Тобі дам, тобі дам,
Тобі дам, тобі дам,
А тобі не дам,
Ти-буцман!
В ліс не ходив,
Дрова не рубав,
Печі не топив,
Води не носив,
Хати не мів,
Діжі не місив,
Пиріжків не пік-
За ворота втік.
Шугу на бабину хату
Калачі їсти.
Беруть ніжку дитини в руку, а другою рукою, ніби прибиваючи цвяха до підошви:
Куй, куй, ковалі,
То великі, то малі,
А старого коваля
Посадили на коня.
А старую ковалицю
Посадили на телицю.
А маленьких ковалят
На руденьких котенят.
Кую,кую ніжку,
Поїду в доріжку,
Куплю черевички,
Ніжки невеличкі.
Кую,кую,куй.
Коли дитину садять на коліно батьки і чукикають:
Ой, гоп, чук, чук,
Недалеко Кременчук.
Он і батько ідуть,
І гостинця несуть.
Чуки, чуки, чуки, чок,
Пішли діти в таночок,
Пішли діти в таночок,
(імя дитини) збила каблучок,
Прибий, тату, каблучок,
Бо я хочу в таночок.
Ой чук-чуки, чуки-чок,
Пішли діти в садочок,
Там нарвали квіточок,
Сплели (ім’я дитини) віночок.
Їде, їде пан, пан,
На конику сам, сам, сам.
А за паном хлоп, хлоп,
На конику гоп, гоп.
Турки, турки, турченя
Сіло впало на коня.
А коничок вороний, вороний,
А наш (ім’я) ще малий, ще малий.
РОДИННІ РИТУАЛИ І ОБРЯДИ 1.
Коли народжувалася дитина баба-повитуха пуповину зав’язувала матіркою, щоб діти велися. Ця дія супроводжувалася примовками: «Зав’язую тобі щастя» і «вік довгий і розум добрий». Пуповину з Ниткою ховали у скриню чи за ікону, а потім, коли дитина підростала, її виймали і пропонували її розв’язати. Якщо розв’яже то буде розумною,якщо ні буде погана пам’ять. Після ритуалу першої купелі дитину загортали у батьківську сорочку, з якої потім робили пелюшки. Батько повинен був взяти і поцілувати дитину,а тоді передати її матері. Обряд який використовувала під час хрестин свого сина наша співрозмовниця. Хрещені батьки розстилали на підлозі кожух вовною догори, клали на нього дитину. Куми клали на кожух дрібні монети. Потім брали кожух і піднімали тричі новонародженого вгору і говорили: « Щоб був багатий, як кожух лахматий». Після цього несли дитину до церкви.
2.
Колиска складалася з 4-х дощечок, мішечка і мотузки, за яку колиску підвішували до стіни. Колиска була як барометром її вішали на рівні грудей матері. Як грудям матері було холодно, колиску тоді піднімали, а коли тепло –опускали Якщо дитина багато плакала і погано спала, в голову підвішували віночок із хмелю,але не більше 12 шишок,зрізаних у липні і висушених на горілці У колиску для доньки ліворуч клали ляльку, а для хлопчика праворуч – сопілку. Рушники , хрестик на шиї дитини, свічка, що горіла вночі – усе це було оберегом. Якщо мали прийти відвідати дитину, в колиску клали ніж, ножиці або шпильку. Батько ще забивав у поріг два цвяха. Під подушку дитини клали освячені хліб і сіль , і освячені маківки. Брали стрічки дівчата по одній. Одна дівчинка скручувала їх у клубочок клали в ночви. Чия стрічка першою впаде , та дівчина першою заміж вийде. Брали чоботи ставили чобіт у одного кутка хати до порогу і за місяцями народження , чий чобіт стане на поріг , та й заміж першою вийде. Щоб дізнатися будете в цьому році у парі чи ні. Всі хапають дрова . Візьме парне число буде в парі , непарне буде чекати своєї пари. Брали 2 листочка барвінку , опускали їх у скаламучену воду. Якщо листочки зустрінуться – то це до одруження, якщо ні ходити ще в дівках. Гадали ще: на намисто, хустку, чарку, квітку, мотузку і 5 мисок. Виходять дівчата за двір. А тим часом мати кладе під миски всі ці предмети. Якщо намисто - буде ще дівувати, квітка – чоловік буде добрий, чарка – чоловік пияк,мотузка – битиме, хустка – вийде заміж.
Щоб рід підіймати
Любовні замовляння
Як дівка довго не йшла заміж, то потрібно було на свято Покрови поставити в церкві свічку перед іконою святої Покрови і помолитись:
« Покровонько, Покровонько!
Покрий мені голівоньку,
Щоб я жінкою була.
Щоб мені весело жилось
З чоловіком молоденьким,
Дитятком веселеньким».
Або ще так:
« Свята мати, Покровонько,
Накрий мою головоньку,
Хоч ганчіркою,
Аби не зістатися дівкою».
Щоб чоловік був вірним, жінка мала зав’язати йому очі вінчальною хусткою ( тією,що в церкві зв’язують руки) і промовити:
«Господу Богу помолюся,
Святій Пречистій поклонюся
І всім Печорським святим
Поклонюся Святому Миколаю,
Через гору йду за собой (імя чоловіка) веду,
Що ти не бачив ні дня, ні ночі,
А тільки на мене викликав очі».
Щоб чоловік не ходив до інших жінок, потрібно взяти землі з його сліду, змішати з свяченим маком обсипати його з ніг до голови, при мовляючи:
«Я тебе землею обсипаю
І до поганих жінок не допускаю»
Щоб для чоловіка найкращою була
«Вода, вода жизнь моя,
Не будь мені ворогом
А будь мені соколом,
Щоб я була перед тобою
Миліше всіх- отця твого,
Матері і всього
Роду твого
Амінь! Амінь! Амінь!»
Щоб повернути чоловіка дружині і дітям батька
(Щодня коли сонце сходить і сідає, вранці й увечері читати дев’ять разів):
«Господа Бога прошу і на допомогу закликаю люблячого (ім’я) до тебе прикликаю,на ранішній і вечірній зорі,щоб я у нього стала вірною дружиною, щоб він ні з ким і не їв, а щоб до мене з ласкою на крилах летів, я словом, а Господь своїм духом».
Від нещастя
Візьміть новий віник,обметіть ним оселю примовляючи:
«З цим віником підуть геть мої злигодні та неприємності» прогоривши так тричі. Сплювати за кожним разом через ліве плече.
Віник кинути на перехресті доріг.
Як почуття у пари закоханих йшли на спад.
Потрібно було взяти декілька соломин чи прутиків з голубиного гнізда, зварити їх і дати випити тому, хто став холоднішим у своїх почуттях.
(За народними уявленнями, голуби були символом вірної подружньої любові):
«Щоб ти вився і томився наді мною
Як голуб над своєю голубкою
Як голуб побивається над своєю парою
Так щоб ти ходив за мною марою».
Замовляння від різних хвороб
Від зубного болю
Спаси, Господи, раба Божого (ім’я). Читати три рази.(Замовляння використовується від зубного болю і від випадання хворих зубів.)
Або:
Місяць на небі, черв’як в дуплі, щука в воді.
Коли ці три брати зійдуться, тоді у раба божого (ім’я) зуби заніміють. Амінь! Амінь! Амінь! (читати три рази)
Або:
Ти у бога був
Був
Мертвих ти бачив,
Бачив,
Що вони роблять?
Глаза позакривали
Зуби позцепляли,
Щоб у нашої (ого)
Народженого (ім’я)
Хрещеного (ої) причащеного(ої)
Зуби не боліли, не щеміли,
Як у мертвих заніміли
(Прошептавши, сплюнути три рази через ліве плече)
Або ще так:
Місяць на небі,
Дуб у діброві,
Щука на морі,
Ведмідь у лісі,
Звір у полі,
Як зійдуться вони разом пити і гуляти,
Тоді у (ім’я) зуби заболять.
Від ячменю
Як ячмінь на оці-кидають у піч на вогонь дев’ять зерен ячменю і кажуть:
«Щоб у мене ячмінь щез,
Як це зерно згорить».
Від зглазу
Спочатку прочитати «Отче наш»
«Одним дванадцятим разом,
Добрим часом, з очей, плечей,
Подумано, погадано, названо, насіяно.
Тут тобі не стоять,
білої кості не ломить,
червоної крові не нудить,
не точить і в тіло не шпигати.
Я тебе визиваю,
я тебе викликаю,
з родженого, хрещеного (ім’я)
зглаз виганяю
на очерета, на болота,
де птиця гнізда не мостить,
де дівка коси не має,
там лихо згинає.
Микола – Угодник,
наш добрий помічник,
поможи, Господи,
вигнати згаз
з родженого, хрещеного (ім’я)
на очерета, на болота,
де птиця гнізда не мостить,
та дівка коси не має, там сонце не сяє.
Там лихо згинає».
Від недугів
Читати на новий місяць, після кожного разу спльовувати через ліве плече:
«Місяцю, місяцю молодий,
у тебе ріг золотий,
в морі ти купався і не злякався.
Адам і Єва - перші мешканці на землі.
Амінь!»
Замовляння на сон-віщун
«Неділя з понеділком
Вівторок з середою,
Четвер з п’ятницею,
А тобі субота дружини немає.
Ось тобі хліб-сіль, а мені дай віщий сон».
( Читаючи замовляння, у головах кладуть хліб і сіль ).
Замовляння на врожай
По обіді(першого червня) селяни з гілок верби та берези сплітали колесо і катали його навколо ниви, наспівуючи:
«Ти котись, жито густе, по ниві,
Ти котись колосисте, по ниві.
Від вогню громового спасіть,
Від порчі, зглазу одведіте.
Ти котись густе жито,
Наш рід підіймати.
Або:
«Вмиюсь я (ім’я) на вранішній зорі вранішньою росою
І обведу навколо себе безіменним пальцем і скажу:
Ти, зоря вранішня, і ти зоря вечірня,
Впадіть на моє жито, пшеницю, овес,
Щоб росли вони, як ліс високі, як дуб міцні».
Щоб не вкусила оса
«Оси, оси, залізні носи, не кусайте мене,я вам, отець, дам пирога корець».
Замовляння на кров
«Ішла чорна дівка
З чорними відрами
По чорну воду.
Відра хитнулися-
Вода розлилася,
В раби Божої(ого) імя
Кров умнялася.
Йшов чоловік червоний,
Ніс сокиру червону,
Не пилять, не рубать
Червону кров замовлять (сім разів).
Замовляння до корів
Як найдеться теля, до схід сонця набрати води, так щоб ніхто не бачив і примовлять:
«Добрий день тобі, вода Уляна!
Я прийшла не води брати,
Я прийшла молока прохати:
Молока густого,сиру товстого,
А сметани доброї».
Якщо корова доїться мало або з кров’ю, не спокійна
«Першим разом, Господнім часом
На синьому морі лежить камінь,
На камені кам’яна корова.
Кам’яне вим’я, кам’яні дійки,
Тому теляті тієї матері не ссати
Корова, корова (масть),
Од чого тобі сталось?
Од поганих речей?
З поганих очей?
Щоб ти не боліла, не хворіла,
Костей не ломила,
Молочні жили наповнила
Ранньою росою
Я зі словами, а Бог з поміччю.
ЛІТЕРАТУРА
1. Позашкілля, №10, 2011.
2. Суцвіття талантів Дніпропетровщини: Збірник методичних рекомендацій на допомогу керівникам гуртків багатопрофільних позашкільних навчальних закладів Дніпропетровськрї області. ( Випуск другий).– Д.: ПП “Ліра ЛТД”, 2007– 120 с.
3. Калита.– Дніпропетровськ.: Інновація, 2004-102с.
4. Народознавство: Дидактичний матеріал для початкових класів. Укладач К.К. Шахова.– Дніпропетровськ: Видавництво “ Промінь”, 1999-107с.
5. Літала сорока по зеленім гаю. Укладач Г. Довженко.-Київ: Видавництво «Молодь», 2011.
6.Благослови , мати, весну зустрічати. Веснянки. - Дрогобич: «Відродження», 1998.
7. Українські обрядові пісні.- Київ: Видавництво «Музична Україна»,2003.
8. Смоляк О.С. Українське народознавство. Посібник для вчителя.- Тернопіль: 1996- 64с.
9.Розкажіть онуку, №1, 2008.
10.Розкажіть онуку, №2, 2007.
11. Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу.- Київ.: Освіта, 1995-272с.