« Формування математичної компетентності учня на основі впровадження ІКТ»

Міністерство освіти і науки України

Донецький облІППО

Курсова робота

На тему:

« Формування математичної компетентності учня на основі впровадження ІКТ»

Науковий керівник:

Федченко Л.Я

Виконавець:

Жовтоног А.О

2014р

Зміст

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні аспекти математичної компетентності та структура і впровадження сучасних ІКТ-компетентності.

Розділ 2. Застосування засобів інформаційних комунікаційних технологій на уроках.

Розділ 3. Використання ІКТ у навчально-виховній діяльності. Опис досвіду.

Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.

Додатки.

Вступ.

Кредо: Хочеш зробити світ кращим - Почни зі своїх уроків.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю,

я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу,

обговорюю й роблю,

я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим,

я стаю майстром.

Набагато важливіше навчити,

ніж просто розповісти. Конфуцій

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі задачі:

• створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

• задоволення запитів та потреб школяра;

• засвоєння продуктивних знань, умінь;

• розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;

• виховання для життя в цивілізованому громадян­ському суспільстві.

Для розв'язання цих задач вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:

• Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особис­тість, яку ви формуєте.

• Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.

• На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль.

• Сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства.

• Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

• Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

• Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів,

дослівного відтворення.

• Творче мислення розвивайте всебічними аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома спо­собами, частіше практикуйте творчі завдання.

• Вчитель з будь-якого предмета, не тільки мови та літератури, має слідкувати за способом та формою висловлювання думки учнів. Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

• У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

• Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

Вчитель повинен пам'ятати ці правила, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети - формування та розвитку особистості.

Розділ 1. Теоретичні аспекти математичної компетентності та структура і впровадження сучасних ІКТ- компетентності.

У більшості європейських країн та в Росії показником, що найбільшою мірою відповідає сучасним вимогам у підготовці людини до життя, визнано компетентність як інтегральний соціально-особистісний поведінковий феномен, що поєднує в собі мотиваційно-ціннісний і діяльнісний компоненти. Компетентність сьогодні трактується як інтелектуально й особистісне обумовлений життєвий досвід соціально-професійної життєдіяльності людини, який ґрунтується на знаннях, цінностях, нахилах, набутих під час навчання.

Математична компетентність – уміння працювати з числовою інформацією ( володіння математичними вміннями, модель математичної компетентності особистості та її складові показано на схемі 1 ).

Математична компетентність – вміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, обчислювати похибки обчислень. Достатньо далекими від математичної компетентності є запам’ятовування формул, вміння застосовувати готові схеми розв’язання формальних задач – все те, що зараз є традиційним у курсах математики, фізики, хімії; використання на побутовому рівні й описування за допомогою побутових термінів математичних понять.

Розвиток математичної компетентності учня має бути системним і включати різні аспекти навчально-виховного процесу: урок, як основну форму навчальної діяльності, факультативи, самоосвіту, позакласну роботу з математики, яка базується на індивідуальних особливостях учнів ( схема 2 ).

Чільне місце в системі діяльності належить урокам. Саме на уроках учні отримують важливі теоретичні знання з математики, вчаться їх застосовувати на практиці. Конструюючи кожен урок, я враховую різні чинники, які впливають на розвиток уроку, як форму організації навчального процесу ( схема 3 ).

Напрями набуття математичної компетентності.

Будувати і досліджувати найпростіші математичні мо­делі реальних об’єктів, процесів і явищ.

Володіти необхідною оперативною інформацією для ро­зуміння постановки математичної задачі.

Володіти технікою обчислень.

Уміти проектувати і здійснювати алгоритмічну та еврис­тичну діяльність на математичному матеріалі.

Уміти працювати з формулами.

Уміти будувати і читати графіки функціональних за­лежностей, досліджувати їхні властивості.

Уміти класифікувати і конструювати геометричні фігу­ри на площині і у просторі.

Уміти оцінювати шанси настання тих чи інших подій, міру ризику під час того чи іншого рішення, обирати оптимальний варіант.

Математична компетентність є важливим показником якості математичної освіти, природничої підготовки молоді.

Зрозуміло, що забезпечити набуття учнями математичних компетентностей може тільки компетентний учитель. Він пови­нен бути компетентним не тільки у своїй предметній галузі — математиці, а й у галузі педагогіки і психології.

схема 1

Рисунок 2

схема 2

схема 3

Серед чинників головним є – інтеграція та інтеграційні зв’язки. Саме застосування міжпредметних зв’язків сприяє підвищенню ефективності навчання учнів на заняттях з математики. А я спостерігаю стійку тенденцію, що діти, які добре знають теоретичний матеріал, не завжди можуть застосовувати його на практиці. Досвід показує, що інтегроване навчання, за якого матеріал доповнюється іншими напрямками, дає набагато кращий результат у порівнянні з традиційним вивченням предмета. У процесі діяльності постійно доводиться шукати відповіді на запитання: як допомогти дитині вчитися? Як зробити щоденну роботу радістю, а не необхідністю? Як навчати, щоб сформувати математичну компетентність учнів? Як дозволити їм стати компетентною людиною, затребуваною суспільством?

Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів та вчителів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, сприяє розв’язанню проблеми щодо їх якісного впливу на зміст, методи та організаційні форми навчання.

       ІКТ відносяться до інноваційних процесів, головне завдання яких є створення нового, що сприятиме підвищенню ефективності навчально-виховного процесу. За своїм змістом поняття „інновації” відноситься не лише до створення і розповсюдження іновацій, але й до таких змін, які носять суттєвий характер, супроводжуються змінами в способі діяльності та мислення.

ІКТ-активний педагог стає членом єдиного освітнього інформаційного середовища. Він працює над узагальненням та оприлюдненням для педагогічного загалу власного досвіду: пише і видає методичні посібники з проблеми використання ІКТ при викладанні предметів, розміщує наробки в мережі Інтернет. Структура ІКТ-компетентності

Ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви, мету, потреби в професійному навчанні, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності, стимулює творчий прояв особи в професійній діяльності.   

  Когнітивний компонент повинний забезпечити вільне володіння вчителем навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, які відповідно впливають на навички вдосконалення професійних знань і умінь, знання міжпредметних зв'язків і т.д.

    Діяльністний компонент – це активне застосування інформаційних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку ІКТ-компетентності, самовдосконалення і творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів. 

Формування ІКТ-компетентності сприяє всебічному розвитку вчителів-предметників; їх самовдосконаленню; бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; здатності застосовувати опановане у професійній діяльності; удосконалювати професійну майстерність; застосовувати набуті знання у педагогічній практиці, що забезпечує підвищення якості освіти.

Розділ 2. Застосування засобів інформаційних комунікаційних технологій на уроках.

Нові потреби суспільства та нові цілі освіти ведуть до серйозних змін у становищі і функції ролі вчителя. Головним завданням по удосконаленню професійної компетентності сучасного вчителя ІТ є грамотне і виправдане використання комп’ютерних технологій на занятті.

Зауважимо, що застосування у процесі навчання мультимедійних технологій відкриває широкі можливості як у викладанні тої чи іншої дисципліни, так і в опануванні її.

Однак для реалізації системного підходу у застосуванні ІКТ необхідно, щоб вчитель - предметник умів:

• обробляти текстову, цифрову, графічну та звукову інформацію для підготовки дидактичних матеріалів (варіанти завдань, таблиці, схеми, малюнки), щоб працювати з ними на занятті;

• створювати слайди по даному навчальному матеріалу, використовуючи редактор Microsoft – Power Point;

• використовувати наявні готові програмні продукти з свого предмета;

• застосовувати навчальні програмні засоби

• здійснювати пошук необхідної інформації в Інтернеті у процесі підготовки до занять та позакласних заходів;

• організовувати роботу з учнями по пошуку необхідної інформації в Інтернеті;

• самостійно розробляти тексти або використовувати готові програми-оболонки, проводити комп’ютерне тестування.

Застосування ІКТ дозволяє реалізувати:

• ідеї індивідуалізації і диференціації навчання;

• підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки підручників, доповнити і поглибити їх зміст;

• сучасний процес навчання передбачає розвиток творчих здібностей учнів.

Застосовувати елементи ІКТ можно на різних етапах заняття. Так при вивченні нового матеріалу від вчителя вимагається функція координації, керівництва і організації навчального процесу. А «розповісти» матеріал замість нього може комп’ютер. Під час закріплення матеріалу комп’ютер дозволяє провести експрес-діагностику засвоєння і в залежності від її результатів відповідну корекцію. Повторення може бути проведене у будь-якому форматі репродуктивним тестуванням, розвиваючими іграми. ІКТ виконують функцію "посередника", "який вносить істотні зміни в комунікацію людини з навколишнім світом". У результаті вчитель та учень не тільки опановують інформаційними технологіями, а й вчаться відбирати, оцінювати і застосовувати найбільш цінні освітні ресурси, а також створювати власні медіатексти.

Використання комп’ютерних програм на уроках математики розвиває інтерес до вивчення предмета, підвищує ефективність їхньої самостійної роботи, індивідуалізації процесу навчання шляхом: покращення наочності навчання, сприяння формуванню абстрактних уявлень про математичні моделі, поглиблення самостійності вивчення курсу, створення комфортних умов проведення різних форм контролю знань, що допомагає в розробці індивідуальних заходів для корекції знань учнів у межах досягнення визначених цілей навчання.

Розділ 3. Використання ІКТ у навчально-виховній діяльності. Опис досвіду.

Моя навчально-виховна діяльність полягає в тому, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь, навичок, але й сформувати їх математичну компетентність та використання ІКТ, яке дає можливість значно підвищити ефективність засвоєння необхідного обсягу навчального матеріалу, адаптації темпу подання нового матеріалу до швидкості його засвоєння з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Мета моєї роботи – розвиток особистості учня, його творчого потенціалу та пізнавальної активності, формування математичної компетентності через такі завдання:

• поширення системних знань через міжпредметні зв’язки, що робить людину компетентною;

• забезпечення засвоєння учнями практичних навичок, необхідних для життя в сучасному суспільстві.

• використання інноваційних технології

Збільшення навчального навантаження на учнів, зменшення годин на вивчення математики, вимагає від мене пошуку ефективних форм, методів, прийомів навчати.

Тому конструюю систему уроків, використовуючи елементи технологій проблемного навчання. Продумуючи урок, створюю проблемну ситуацію, яка формує інтерес до вивчення конкретного матеріалу на етапі постановки мети, мотивації пізнавальної діяльності; спонукає до самостійності в процесі оволодіння змістом навчання на етапі осмислення і засвоєння; веде до використання їх у нових ситуаціях. Найчастіше використовую методи: проблемний виклад, пошуковий, дослідницький тощо. Засобами реалізації проблеми вибираю роботу з текстом підручника, пошук фактів, асоціативний ряд, вивчення таблиць, графіків, перегляд відео-сюжетів, спілкування, короткі перевірочні роботи, математичні диктанти тощо.

Для створення проблемних ситуацій на уроках математики використовую: життєві факти, цікаві задачі, в математичному змісті яких міститься суперечність наукових фактів зі звичними життєвими уявленнями учнів, що викликає в них здивування, суперечність чи нерозуміння, і створює потребу нових знань . Роботу на уроці організовую так, щоб кожен учень працював активно, на повну силу, а наслідок – розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення, формування чітких умінь і навичок.

Удосконалення математичного навчання неможливе без аналітичної діяльності. Слід зазначити, що основною вимогою до проведення моніторингу повинні бути тривалість та регулярність вимірів. Регулярність дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоювання математичної освіти, проаналізувати помилки кожного учня і класу в цілому, і на цій підставі розробити план корекційних дій, завдання для самоосвітньої діяльності кожного учня. Щороку у вересні проводжу діагностику залишкових знань та експертизу якості їх засвоєння. Протягом року здійснюю регулярне відстеження якості засвоєння знань, умінь і заповнюю таблицю моніторинг якості навчальних досягнень учнів класу.

Особливу увагу приділяю позакласній самоосвітній компетенції дитини. Зібраний у кабінеті математики моделі геометричних фігур, математичні стіннівки, сприятливо впливають на загальний розумовий розвиток дітей, підвищують їх інтерес до предмета, активізують просторове уявлення. Підвищує внутрішню мотивацію учнів і виготовлення наочності ( моделей геометричних фігур: многогранників, тіл обертань; оформлення стендів власноруч). Все це активізує у старшокласників не тільки просторову уяву, але й більше закріплення і запам’ятовування складних тригонометричних формул, графіків тригонометричних функцій за допомогою зорової пам’яті.

Невід’ємною частиною роботи є участь дітей в олімпіадах, у щорічному Міжнародному математичному конкурсі „Кенгуру”, де учні розв’язують нестандартні і логічні цікаві задачі. Пропонуються задачі різного призначення, розраховані на різноманітні інтереси і здібності дітей. Навчальна діяльність з математики має певні результати. Щоб підготовити дитину до життя, сформувати компетентну особу, необхідно спонукати її до самоосвіти. Адже вона передбачає самостійне, за власною ініціативою, отримання і засвоєння учнями важливої математичної інформації.

 Отже, можна сказати, що ІКТ-компетентність – властивість педагога, цілеспрямовано і самостійно, із знанням вимог до професійної діяльності в умовах інформатизації освітнього простору і своїх можливостей та обмежень здатен застосовувати ІКТ у процесі навчання, виховання, методичної і дослідницької діяльності та власної неперервної професійної педагогічної діяльності, і на основі аналізу педагогічних ситуацій може бачити і формулювати педагогічні завдання та знаходити оптимальні способи їх розв’язання із максимальним використанням можливостей ІКТ.

  Висновки та пропозиції.      

Світ міняється стрімко. Удосконалюються технології практично у всіх галузях науки і техніки. Кількість інформації подвоюється кожні 15 років. Сучасні діти не мислять своє життя без комп'ютера, хоча використовують його в основному тільки як джерело ігор. Міняються цілі і задачі сучасної освіти: формування знань і умінь поступається місцем формуванню компетентностей. Школи оснащуються комп'ютерною технікою, електронними ресурсами, дістають доступ в Інтернет. Це повинне сприяти упровадженню в практику роботи сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. І все-таки не комп'ютер, а вчитель – найважливіша складова учбового процесу. Але якщо вчитель не розвиватиметься сам, тобто небезпека перетворення комп'ютера в черговий технічний засіб навчання. Компетентностний підхід навряд може бути реалізований при традиційних формах і методах навчання. Тільки володіння вчителем сучасними технологіями може сприяти особовому розвитку учнів.     Важливо ще і те, що мультимедійні технології дають змогу вчителю використовувати більше наочності, отримувати нову інформацію та здійснювати емоційний вплив на вихованців. Водночас відкривається можливість поглибленого вивчення матеріалу,можливість показати застосування математичних понять у повсякденному житті, зв'язок з іншими дисциплінами. Це оптимізує навчальний процес через відкриття незвіданого, сприяє вихованню толерантного й зацікавленого осягнення багатоманітного світу математики.

Слід наголосити, що саме завдяки гіперпосиланням підвищується висока мотивація й інтерес до предмета, до навчальної діяльності загалом, яка, безперечно, забезпечує інформативність навчального процесу.

Список використаних джерел.

Сучкова Т.М. Оценка ИКТ-компетентности учителя [Електронний ресурс] / Т.М. Сучкова. 

Бевз В. Г. Використання історизму у шкільному курсі математики: Практикум з історії математики: Навчальний посібник.  К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009.

Бевз Г. П. Методи навчання математики.  Х.: Основа, 2003.

Калугіна О. Р. Шляхи формування предметної компетенції на уроках математики.  «Освітянин»,  № 1,  2008.

Жалдак М.И., Горошко Ю.В., Винниченко Е.Ф. Математика с компьютером: Пособие для учителей. К.: РУНЦ „ДИНИТ”.

Інтернет. Веб-сайт:irenproject.ru / Айрен: Редактор тестов: Версия 2.3./

Інформаційні технології на уроках математики. Старцева Надія Олексіївна, с.н.с. Інституту електронних програмно-методичних засобів навчання РАВ.

Жаболенко М. В. Инновации в области использования информационно-коммуникационных технологий в учебном процессе/ М. В. Жаболенко, Н. О. Жданова // 

Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О. В. Овчарук.  К.: К. І. С.,

Додатки.

Головне завдання вчителя — розвиток здібностей і навичок учнів, підвищення престижу знань,за допомогою ІКТ , формування математичних компетентностей, вміле використання випускниками школи на­бутих у процесі навчання вмінь і практичних навичок у повсяк­денному житті.