Урок-повторення " ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА"

Уроки № 78–79

Правила вживання апострофа

актуалізувати, систематизувати й узагальнити вивчене учнями про апостроф; розвивати навички правильної вимови й написання слів з орфограмою «Апостроф», уміння самостійно працювати з книгою.

 Мета:

учні правильно пишуть слова з апострофом, обґрунтовують вивчену орфограму; користуються орфографічним словником; будують речення із засвоєними новими словами.

 Очікувані результати:

підручник, дидактичний матеріал, картки

 Обладнання:

комбіновані.

 Тип уроків:

 І.   Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

 ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроків

Проблемні питання й завдання.

Як ви думаєте, чому апострофа немає в алфавіті? —

Знайдіть відповідь в уривках із вірша В. Черняєвої. Чи достатньо знати, що апостроф — графічний знак? —

Жив та був малий Апостроф.
У житті йому непросто.
Потребує порятунку,
Бо не має він притулку.
Де, скажіть, малюк живе? 
В Алфавіті? Ні! Ніде!..
…

І Апостроф за хвилину
Розпитав про все людину.
А людина малюку
Відповідь дала таку:
«Не журись, малюче, так.
Просто ти — друкарський знак.
Мусиш бути у словах —
Вим’я, м’ясо і реп’ях,
М’яз, прислів’я, м’яч, під’їзд,
В’юн, м’якуш, бар’єр та з’їзд,
Кип’яток, п’ятак, ім’я.
Ось вона — твоя сім’я.
То й живи у тих словах.
Кожне слово — дім твій, дах».

 ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

1)   Уживання апострофа в українських словах.

Апостроф позначає роздільну вимову звуків, використовується для позначення на письмі твердої вимови приголосних перед буквами я, ю, є, ї. Апостроф показує, що букви я, ю, є, ї позначають два звуки. Якщо букви я, ю, є вказують на м’якість попереднього приголосного, апостроф не ставиться.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

після губних приголосних — б, п, в, м, ф: п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, мереф’янський, В’ячеслав. Але: апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: мавпячий, духмяний; верб’я;

після [р]: — міжгір’я, пір’я, матір’ю. Але: апостроф не пишеться, коли ря, рю, рєозначають сполучення  м’якого [р] із наступними [а], [у], [е]: буряк, Рєпін;

після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: — від’їзд, з’єднаний, дит’ясла, пів’яблука.

2)   Уживання апострофа в іншомовних словах.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

після приголосних — б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, п’єдестал, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, Монтеск’є;

після кінцевого приголосного в префіксах: — ад’ютант, ін’єкція.

3)   Коли апостроф не вживається.

Апостроф не пишеться:

перед — йо: курйоз, серйозний;

коли — я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь, бюро, пюпітр, Гюго.

2.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

3.   Словниковий диктант.

Позначте орфограму «Апостроф».

Святий, п’ять, здоров’я, рум’яний, мереф’янський, дзвякнути, зв’язок, міжгір’я, з’їхати, пів’ящика, довір’я, солов’ї, буряк, рясний, м’ята, Лук’ян, мавпячий, любов’ю, між’ярусний, морквяний, бязь.

4.   Тренувальні вправи.

1)   Випишіть слова з апострофом.

Р/єпін, з/агітувати, пів/яблука, р/юкзак, мавп/ячий, двох/осьовий, дит/ясла, бур/яновий, цв/ях, пів/острів, кур/йоз, без/язикий, тьм/яний, без/іменний.

2)   Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф. Два словосполучення введіть у речення.

Медв..яні пахощі, картина Р..єпіна, народне прислів..я, на нашому подвір..ї, давнє повір..я, солов..їний спів, вересневе надвечір..я, прив..язати коня, вишитий матір..ю.

 IV.  Систематизація й узагальнення вивченого

1.   Робота біля дошки й у зошитах.

Запишіть, поясніть уживання апострофа. Орфограму «Апостроф» підкресліть.

Тільки перепел б’є десь у дзвін. (П. Тичина) Гості з’їжджаються з усієї України.(В. Нестайко) Хай дощ, хай буря, хай зів’януть квіти. (Б.-І. Антонич). Соловей хвалиться голосом, а папуга — пір’ям. (Нар. творч.) Тут нишкнуть вітри у колисці духмяного саду. (Н. Диб’як) Колядниця різдвяная, кутя була медвяная. (В. Гринько)Говорить, мов блекоти об’ївся. (Нар. творч.)

2.   Лінгвістична гра «Редактор». Робота з картками.

3.   Фразеологічний тренінг.

Прочитайте прислів’я, поясніть їх зміст. Виконайте фонетичний розбір виділених слів.

Заздрість здоров’я з’їсть. Червоне яблучко, та всередині черв’ячок.

4.   Творче завдання. Робота в парах.

Складіть діалог на вільну тему, уживаючи власні назви (імена, прізвища людей; географічні назви тощо) з орфограмою «Апостроф».

 V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

3)   Підготуватися до контрольної роботи.

 VI.  Підсумок уроків

1.   Лінгвістична гра «Закодоване слово».

Відгадайте «закодовані» слова, поясніть їх правопис.

Електронний цифровий програмований пристрій для проведення обчислень, а також приймання, оброблення, зберігання та видачі інформації заздалегідь визначеним алгоритмом. (Комп’ютер.) Той, що має сильний, приємний запах; синонім до слів ароматний, запашний, пахучий. (Духмяний.) Зародок квітки, листка або пагона рослини. (Пуп’янок.)

2.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Сьогодні на уроках про вживання апострофа я дізнався (дізналась)… —