Тема: Ігрові ляльки-мотанки України. «Лялька-мотанка «Зайчик на пальчик»
Мета : Ознайомити гуртківців з історією ляльки-мотанки, старовинними ігровими ляльками-мотанками. Навчити створювати стилізовану ляльку »Зайчик на пальчик». Використати для створення ляльки текстильні матеріали. Розвивати у дітей творчу уяву, бажання творити своїми руками іграшки. Виховувати любов до народної іграшки , шанобливе ставлення до традицій свого народу.
Обладнання та матеріали:
Полотно або льон однотонне, або кольорове 9х20см, синтепон або вата для наповнення ляльки, нитки червоні , вузенька стрічка 12 см червоного кольору , ножиці.
Форма проведення : практичне заняття.
Вступ.
Організаційний момент.
Здавна казали наші предки - «Хто в лялечки не грав , той щастя не мав». Лялька вважається символом жіночого , материнського начала, зв’язку між поколінь . Іграшка , якій тисячі і тисячі років мала забавляти, виховувати, оберігати дитину . Виготовляли ляльку з різних матеріалів – сіно – солома, кукурудзяний качан, палиця, ложка , мамина хустка ,полотно з старого одягу , ниток , стрічок. Люди знали , що лялька не повинна бути на когось подібною. Мати створюючи дитині іграшку не наважувалась малювати очі , ніс , губи. Риси у традиційних ляльках відсутні. За язичницькими уявленнями , крізь обличчя у ляльку вселяється душа . А душа буває гарною або поганою. Народ вірив , що в ляльці-мотанці зберігається дух предків. На ляльку намотували хрест , вважалося що він оберігає ляльку і дитину , яка грає нею. Хрест на грудях – цей знак з пізньотрипільських жіночих божеств, статуетки які мають на грудях косій хрест . У розкопках знайдено статуетку з перев’язкою хрестом на грудях –зображення скифської богині – володарки звірів. Іграшки у різних регіонах України мали різного виду одяг, різний спосіб змотування , скручування ,звивання ляльок. Тому і зветься вона лялька -мотанка , бо ця іграшка з’єднується за допомоги ниток та вузликів , та ще її звуть вузловою. У Дніпропетровській області (колишній Катеринославській губернії) робили ляльок з природного матеріалу: соломи, кукурудзяного листя, сіна. Основу її робили з гилочок дерев , які перехрещували, або використовували кукурудзяний качан. Ляльки робили для різних подій : чи то народження дитини , чи то шлюбу ,чи то просто іграшка для малечі. Таємниці виготовлення іграшки передавали по жіночій лінії – від матері до доньки. Народна іграшка проста , але дуже символічна і образна. Граючи з нею дитина може фантазувати, наділяти її тими , чи іншими рисами характеру. У такій ляльці немає агресії, вона дуже заспокоює , покращує настрій. Мистецтво виготовлення народних ляльок відроджується .Сьогодні їх можна бачити на фестивалях, виставках, у художніх салонах. Лялька-мотанка –цікава іграшка, гарний сувенір, оригінальний подарунок .
Насправді ляльку-мотанку зробити може кожен. Для цього потрібно трішечки часу , фантазія , добрий настрій. І пам’ятайте лялька зроблена власноруч значно миліше , добріше , ніж та пластикова чи полімерна ,адже вона ваша .
2.Мотиваційний аспект.
Зараз мої гуртківці з гуртка «Лялька-мотанка» і я Галина Олександрівна покажемо майстер-клас «Зайчик на пальчик» . з виготовлення вузлової ігрової ляльки –мотанки.
Мета майстер-класу навчити виготовляти народну іграшку зайчик на пальчик і залучати до збереження традицій українців , вчити дітей любити екологічно чисті народні іграшки.
3 .Основна частина
Щоб вийшла гарна лялька потрібно мати хороший настрій. Давайте візьмемося за руки .усміхнемося і скажемо один одному – «У нас все вийде !!!», то розпочнімо!
Цього зайчика мама робила для своєї дитини як іграшку .Зайчика можна робити як з білої тканини так і з кольорової. Ще потрібно мати нитки червоного кольору – колір ниток як оберіг , так і символ любові. Ще синтепон для наповнення іграшки, ножиці для відрізування зайвих ниток .
Потім піднімаємо вугол вверх складуючи тканину навпіл
Отримуємо два вуглика зверху – це будуть вушка зайчика.
Отримані вушка перев’язуємо декілька разів.
Під вуха вкладаємо ватку чи сентипон. Отримуємо голову зайчика.
Внизу перев’язуємо знову ниткою – формуючи шийку.
Згортаємо нижню частину тканини у рулончик підтягуючи до шийки.
Прив’язуючи ниткою декілька разів.
Перев’яжемо хрест - навхрест грудку зайчика ниткою і розправимо лапки
Таке зайченятко не сподобається всім - і малятам і дорослим.
4.Заключна частина.
За допомого ціх вмінь виготовлення іграшки «Зайчик на пальчик « ви покажете дітям, дорослим , що в світі є інші іграшки, іграшки наших пращурів . Які передаються з покоління в покоління і несуть з собою любов та ласку до дитини . Грайтеся , пам’ятайте, цінуйте свої корні і будьте щасливі!